Агрометеорологічні умови осіннього періоду 2009 р. в Україні
Упродовж вересня та на початку жовтня у більшості
областей України спостерігався дефіцит опадів на фоні підвищеної температури повітря. Лише початку
та у кінці місяця під час переміщення атмосферних фронтів спостерігалися нерівномірні
опади з нехарактерним розподілом по території – у південно-східній частині
країни їх кількість була більшою (від 60 до 100% норми), ніж у
північно-західній (від 10 до 50% норми). Нехарактерний для території розподіл
опадів обумовив нетрадиційне зволоження ґрунту.
На
час настання оптимальних строків сівби озимих культур у західних та північних областях (в основному 10-20 вересня) спостерігалося
незадовільне зволоження орного шару ґрунту, підвищення температури повітря до +25-32° обумовило пересихання його верхніх
шарів. Через сухість та сильну цементацію ґрунту сівба озимих в оптимальні
строки була недоцільною.
Найбільш
несприятливо складалася ситуація у Житомирській, Вінницькій, Чернігівській, Рівненській,
Київській, Чернівецькій областях.
На решті
території спостерігалося строкате зволоження ґрунту, яке цілком залежало від наявності та кількості опадів. За нашими оцінками на кінець вересня площа з незадовільним зволоженням ґрунту досягала
50-60%.
У
період 1-14 жовтня дощі пройшли по всій території, сумарна їх кількість в
окремих пунктах західних, північних та північно-західних областей досягла та перевищила
місячну норму (50-120 мм). Ефективні
дощі відмічалися і на решті території країни. Основна кількість опадів відмічалася
10-14 жовтня, саме в цей період в
Україні припинилися засушливі явища.
Аналіз
розвитку синоптичної ситуації в Україні у другій половині жовтня дає підстави
розраховувати на наступне:
- сумарна кількість опадів по всій території
перевищуватиме норму, що дозволить поповнити запаси продуктивної вологи
верхнього шару грунту до оптимальних; найбільш інтенсивні дощі пройдуть в
період 16-20 жовтня;
- температурний режим в цей період очікується нестійким,
проте зміни температури будуть на рівні норми та дещо вище неї.
Погодні умови
листопада-грудня можна оцінювати як близькі до норми, що збільшує ймовірність
похолодань та припинення вегетації у другій половині листопада.
Перезимівля
озимих може проходити за умов нестійкого снігового покриву, короткочасних
різких похолодань на фоні переважно вищої за норму температури повітря.
Припинення
активного росту і розвитку озимих культур у більшості областей настає у першій
– на початку другої декади листопада, у південних областях - 15-22 листопада. (Узагальнення
за останні 20 років).
З урахуванням
такого розвитку погодних процесів можна передбачити, що посіви кінця вересня – початку
жовтня у степових областях до остаточного припинення вегетації ще встигнуть
розпочати кущіння. У лісостепових та поліських областях – найбільш ймовірна
фаза розвитку перед входом в зиму – сходи. На посівах першої декади жовтня лише у
степових областях можна очікувати появи масових сходів.
Таким чином стан посіяних у жовтні озимих культур перед входом
у зиму та подальша перезимівля цілком
залежатиме від температурних показників жовтня – початку листопада.
На 10 жовтняна ранніх посівах озимі культури знаходились у фазах 3-го листка та початку кущіння, на пізніх
посівах відмічалося проростання зерна та поява сходів.
На
посівах озимого ріпаку відмічалися
сходи та утворення листкової розетки. На окремих площах стан посівів ріпаку
незадовільний, є випадки повної загибелі посівів через засуху.
Т
|
