Виповнилося 50 років найвисокогірнішій сніголавинній метеорологічній станції «Пожижевська», розташованій у підніжжі гори Пежижевська, що біля найвищої вершини Карпат Говерли.
У субботу 5 вересня 2009 року тут, високо в Карпатах, побувало чимало гостей з нагоди ювілею станції, це представники Українського Гідрометцентру, Центральної геофізичної обсерваторіх, Львівського, Тернопільського. Івано-Франківського ЦГМ, колишні працівники станції. Освячено відремонтоване власними силами приміщення. Полонину Пожижевська сміливо можна внести у книгу рекордів Карпат. Це найвітряніше місце в горах, найвологіше в Україні. А ще тут найвисокогірніше місце праці – знаходяться сніголавинна метеостанція і біостаціонар Інституту екології Карпат НАН України.
110 років тому звичайна гуцульська колиба стала першим приміщенням кліматичної станції. В роки Першої світової війни його розібрали на укріплення. У 1958 відновив роботу біостаціонар, а через рік – метеостанція. Влітку на станції одинадцять працівників, зокрема чотири техніки-метеорологи, інженер-гліціолог, технік-гліціолог, радіотехнік і водій-електрик взимку ще додаються два пічники. Начальник сніголавинної метеорологічної станції «Пожижевська» Михайло Довганюк. Через кожних три години хлопці в ефірі передають дані: температура, тиск повітря, сила і швидкість вітру, хмарність, барометричні тенденції та інші розрахунки в Український гідрометцентр для того, щоб скласти карту прогнозів. Взимку розраховують прогноз лавин».
Гідрометеорологічна інформація надзвичайно важлива для органів влади і місцевого самоврядування, для управлінь МНС і Збройних Сил, для авіації і пересічних людей. А також для прогнозування як регіональної погоди, так і на всю Україну. Сніголавинна станція дає дуже важливу інформацію в мережі Укргідрометцентру. Це реперна стація, вона занесена в міжнародні каталоги». На висоті – 1450 м над рівнем моря робота нелегка. Працюють вахтовим методом, по тижню. Добираються «уазом», хоч взимку це іноді проблематично. Пакунки з речами, харчі нерідко несуть в руках. Взимку снігу більше двох метрів. Кожні три години знімають показники, записують їх у журнали, передають в ефір. Кажуть, колись на станції працювали і жінки, але дуже давно, років 40 тому. Теперішній начальник станції Михайло Довганюк тут пропрацював на різних посадах 37 років. «Умови на станцiї не дуже аж такі. Не скажеш, що солодко хлопцям працюється. Не кожен чоловік може витримати». Працівники сніголавинної станції кажуть, що мають вагому перевагу над іншими – працють близько до неба і сонця, тому по-філософськи ставляться до життя, уникаючи дріб’язкової суєти.

З ювілеєм дорогі колеги!