За даними снігомірної зйомки 28 лютого суцільний сніговий покрив відсутній на  півдні, південному сході, крайньому сході України (Одеська, північ Миколаївської, Лівобережжя Херсонської, південь Дніпропетровської, Запорізька, Донецька, Луганська обл..), на рівнині Закарпаття і Прикарпаття та Криму. На малих річках цих областей рівні води стабілізувалися на малозмінних відмітках.
На решті території України утримується суцільний сніговий покрив, показники якого, порівняно зі снігозйомкою 25 лютого змінилися мало (переважно дещо зменшилися чи залишаються без змін), але залишаються вищими за середні багаторічні для цього періоду. 
Середні по басейнах річок снігозапаси станом на 28 лютого дорівнювали (у мм та відсотках норми на цю дату):

• Дніпра до Києва 74 (161), в тому числі Дніпра до Річиці 83 (132), Сожу до Гомеля 99 (180), Прип'яті до Мозиря 44 (133), Десни до Чернігова 105 (210);
• приток Середнього Дніпра: Сула, Псел, Ворскла 68-111 (189-252), Рось 61 (197), Орель 28 (93);
• річок Київської області: Уж, Тетерів, Ірпінь 56-64 (168-181),
• правих приток Прип'яті 20-53(100-155);
• Південного Бугу  48-54 (166-186), Синюхи 48 (155), Інгулу 34 (154);
• Сіверського Дінця, Осколу 28-39 (97-98);
• Дністра до Заліщиків 21 (72), Прута до Чернівців 20 (67).

За дві останні доби ріст рівнів води на рівнинних річках становив:

• на річках басейну Західного Бугу, Сяну, Сіверському Дінці та його лівобережних притоках в межах Луганської області, на річках басейну Самари, на 0,3-0,5 м, що супроводжувалось досягненням і перевищенням відміток заплав та подальшим їх затопленням (Львівська, Луганська, Дніпропетровська обл.);
• на  верхніх ділянках правих приток Прип’яті, на Орелі, Самарі, малих притоках Сіверського Дінця в межах Харківської області на 0,1-0,3 м., що супроводжувалось досягненням і перевищенням відміток заплав у створах ряду гідрологічних постів (Рівненська, Волинська, Дніпропетровська, Харківська обл.);
• на р.Вишня біля Твіржі  (притока р. Сян у Львівській обл..) на 1,0 м, без негативних наслідків;
• на українській ділянці Дунаю на  1 - 27 см. Станом на 1 березня на 8 год. рівень води на Дунаї біля Вилкового становив 153  см над нулем поста (155 см - відмітка початку підтоплення понижених незаселених територій міста);
• на решті рівнинних річок країни переважно до 0,1 м.

На річках Сіверського Дінця в межах Донецької області та річках Приазов’я рівні продовжують знижуватись, загалом на 0,1-0,5 м. зі збереженням підтоплення річкових заплав. Перевищення відміток заплави, окрім ряду рівнинних річок перелічених вище областей, відмічається також у створах ряду гідрологічних постів на притоках Південного Бугу (Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська обл.)
Триває підвищення рівнів води на Дністрі, нижніх ділянках його гірських приток на 0,3-0,8 м, на Дністрі біля Роздолу на 1,1 м, на рівнинних притоках Дністра та річках басейну Прута, Сірету до 0,1 м. На решті  карпатських річок рівні води  знизились до 10 см, місцями на 20-50 см. На річках Закарпаття (крім малих приток у верхів’ї Тиси), Дністрі до Журавного відбулось очищення русла від льоду. На ділянці Дністра Нижнів – Заліщики спостерігається рідкий льодохід.
Внаслідок затору льоду відмічався ріст рівнів води у верхів’ї Дністровського водосховища біля Рухотина  на 4,04 м, станом  на 8 год. 1 березня  рівень знизився на 36 см. На Дністровському водосховищі зберігається льодостав з ополонками з підйомами рівнів води  до 0,5 м.
Перевищення відміток заплави фіксується лише на Латориці біля Чопа (у міждамбовому просторі, Закарпатська обл.) та на Мурафі біля Кудіївців (притока Дністра у Вінницькій обл.).

Очікувані подальші зміни гідрологічного режиму річок .

  Вирішальним фактором висоти водопілля у поточному році, зважаючи на  значні запаси снігу та неглибоке промерзання ґрунту (станом на 28 лютого воно не перевищує 10-30 см, лише на північному сході та крайньому сході України досягає глибини 40-60 см), є інтенсивність наростання тепла та кількість рідких опадів в період сніготанення. 
За умови випадіння значних рідких опадів та інтенсивного підвищення температури повітря в період сніготанення (ймовірніше з другої половини березня) існує ймовірність  розвитку  вищої та значно вищої за норму повені на річках, де зараз зберігається суцільний сніговий покрив. 
Поточні та очікувані до кінця першої декади березня погодні умови не сприятимуть активному таненню наявних станом на початок березня запасів снігу та активному руйнуванню льодового покриву. На більшості рівнинних річок переважатиме малоінтенсивний ріст рівнів води з подальшим виходом води на заплаву річок та підтопленням сільгоспугідь.
Ріст рівнів води на річках басейну Західного Бугу 1 - 4  березня становитиме 0,2 - 0,8 м, на річках басейну Прип’яті (Волинська область) 0,1-0,5 м над поточними. Можливе досягнення відміток підтоплення об’єктів у прирічкових населених пунктах водами цих річок у Львівській та Волинській області. На окремих ділянках річок скресання льоду, льодохід.
На річках Дніпропетровщини, Сіверському Дінці, його малих притоках на Харківщині та лівобережних притоках на Луганщині продовжиться розвиток водопілля з добовою інтенсивністю переважно до 10-30 см зі збільшення перевищення відміток заплави.
На Дунаї біля м. Вилкове 1 - 2 березня рівні води утримуватимуться на відмітках, близьких та дещо вищих за початкові небезпечні – у межах 150-160 см над нулем поста. При цьому можливе підтоплення понижених незаселених ділянок міста.
1-4 березня на Дністрі, його гірських притоках у межах Львівської, Iвано-Франкiвської областей очікується відновлення підйомів рiвнiв води над поточними відмітками на 0,3-1,0 м, відбуватиметься подальше руйнування льоду, льодохід; не виключається ймовірність формування на притоках локальних заторів льоду з додатковим підвищенням рівнів до 0,5 м та досягнення небезпечних вiдмiток підтоплення. У верхів’ях Дністровського водосховища (ділянка Рухотин - Жванець) зберігатиметься затор льоду з ймовірністю негативних наслідків.

Прогнозовані найвищі рівні водопілля та можливі негативні наслідки весною 2010 року.

У відповідності до прогнозів, складених організаціями гідрометслужби 21-22 лютого,  максимальні рівні води водопілля 2010 року у створах гідрологічних постів року очікуються:
-    вищими за норму у верхів’ях та пониззі Прип’яті, її притоках, Верхньому Дніпрі на Чернігівщині, Десні, Сеймі, Дніпрі біля Києва, на річках басейнів Західного Бугу, Південного Бугу, Інгулі, Інгульці, верхній та середній частині басейну Сіверського Дінця, лівобережних приток Середнього Дніпра, ряді лівих рівнинних притоках Дністра, українській ділянці Дунаю;
-    нижчими за норму на Росі, Тетереві.
Водопілля практично на всіх річках рівнинної території України супроводжува-тиметься виходом води на заплаву та її затопленням (найбільш тривале – на притоках Прип'яті, Десні, Верхньому Дніпрі на Чернігівщині).
На річках Карпатського регіону, де зараз снігозапаси не значні і на багатьох ділянка відсутні,  подальший розвиток ситуації залежатиме, перш за все, від кількості та інтенсивності рідких опадів, що може бути враховано тільки у короткостроковому порядку. При середніх умовах при відсутності сильних та дуже сильних дощів гідрологічний режим річок у березні характеризуватиметься чергуванням періодів спаду та підйому у відповідності до танення снігозапасів у різних висотних зонах. Не виключається перевищення відміток заплави, яке при середніх умовах сніготанення не повинне бути масовим і значним.
Активна забудова заплав, особливо в районах крупних населених пунктів, її звуження через намиви піску та інші роботи зменшує можливість вільного проходу повеневих вод, може збільшити амплітуди підйомів рівнів води.
Залишається загроза небезпечних наслідків для прирічкових населених пунктів, об’єктів і споруд під час руйнування льодового покриву, утворення і  руйнування заторів льоду.
У відповідності до прогнозованих максимальних рівнів та діючого каталогу небезпечності гідрологічних явищ складні умови проходження повені з досягненням та перевищенням небезпечних відміток підтоплення річковими водами прирічкових населених пунктів та господарських об’єктів очікуються на річках басейнів Прип’яті (Волинська, Рівненська, Житомирська обл.), Західного Бугу (Львівська), на Сіверському Дінці (Харківська, Луганська, Донецька), Інгулі (Кіровоградська), Інгульці (Дніпропетровська, Миколаївська), на українській ділянці Дунаю (Одеська обл.).
Очікується обтоплення водами Дніпра, Десни, Сейму (оточення водою), відрізання від основних шляхів сполучень та часткове підтоплення територій, присадибних ділянок і об’єктів населених пунктів, розташованих у заплаві річок (Чернігівська, Сумська, Київська обл.), що буде додатково оцінено після складання прогнозів 5 березня.
Під час руйнування льоду та пропуску водопілля через дніпровський каскад можливі підтоплення у верхів'ях Кременчуцького (Черкаська обл.), Дніпровського (Дніпропетровська обл.) водосховищ та на пригирлових ділянках річок, що впадають безпосередньо у водосховища (в разі підпору води), на Дніпрі нижче Каховської ГЕС (в разі значних скидів води).
На територіях, де зараз залишається суцільний сніговий покрив, можливі різкі й короткочасні підйоми рівнів води на малих річках та струмках, інтенсивний яружно-балковий стік, особливо в разі інтенсивного сніготанення. Це може призвести до підтоплень місцевого та локального характеру. Негативна дія вод у межах населених пунктів може бути викликана таненням місцевих снігозапасів, накопиченням тало-дощових вод у пониженнях рельєфу, відсутністю (несправністю) систем водовідведення і дренажу тощо,  підсилюватися внаслідок захаращеності русел та забудови заплав і схилів тощо.
Можливі підтоплення річковими водами понижених прилеглих до річок територій в  межах наступних крупних населених пунктів: Луцьк, Любешів, Червоноград, Буськ, Чорнобиль (затоплення заплави пониззя р. Уж, підтоплення околиць міста, загроза надходження вод Прип’яті у польдер через шлюзи Дамби №7), Чернігів, Ромни, Кіровоград, Ізюм, Лисичанськ, Куп’янськ, Кіровськ, Первомайськ Луганської обл.,  Кобеляки, Чортків, Бучач, Ізмаїл. 
Максимальний рівень водопілля на Дніпрі біля Києва (у створі гідрологічного поста, який знаходиться у зоні відпочинку Гідропарк) може сформуватися  в  інтервалі (без урахування роботи Київської  та  Канівської   ГЕС)  720-800 см над нулем поста (або 94,2-95,0 м БС)  при середньому багаторічному максимальному рівні водопілля (норма) 715 см над нулем поста.
Серед можливих негативних наслідків в районі м. Києва при пропуску водопілля через Київське і Канівське водосховища (без урахування можливого регулювання стоку ГЕС) можна очікувати:

• підтоплення територій та об’єктів, що розташовані на заплаві, вздовж Канівського водосховища, зокрема дачні масиви Осокорки - Вишеньки, у Бортничах, селах Вишеньки, Гнідин, в районі Корчуватого;
• досягнення відміток підтоплення в межах неодамбованих територій на Воскресенських та Русанівських Садах, заплави південніше міста вздовж основного русла, проток, заток і стариць;
• затоплення ділянок та споруд на них, побудованих без належного попереднього підняття відміток поверхні; 
• тривалий перелив води через переливні ділянки лівобережної дамби Бортничі-Вишеньки та ускладнення (аж до припинення) проїзду транспорту по ній. 
  

Організації гідрометслужби постійно проводять спостереження за станом погоди, водних об’єктів, підстильної поверхні, виконують попередні оцінки можливої повені.
В період розвитку водопілля організаціями гідрометслужби систематично  випускатимуться гідрометеорологічні бюлетені з аналізом та оцінкою фактичної і очікуваної гідрологічної ситуації, а також складатимуться попередження про можливість досягнення небезпечних рівнів води.