Український гідрометеорологічний центр
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та
у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
МНС УКРАЇНИОфіційний
інформаційний
сервер
12 березня 2010   
ПОПЕРЕДЖЕННЯ
ОФІЦІЙНИЙ ПРОГНОЗ ПОГОДИ
РОЗРАХ. ПРОГНОЗ ПОГОДИ
ПОТОЧНА ПОГОДА
ПОГОДА В МИНУЛОМУ
МЕТЕОРОЛОГІЯ
АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ
ГІДРОЛОГІЯ
СУПУТНИКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Гідрометеорологічний центр
Регіональні організації
Статті, новини
Види послуг
Вакансії організації
Online FTP сервер
Online Data Server
World Meteorological Organization
Всесвітній Метеорологічний День
Всесвітній День води
Огляд умов Про відділ бюлетень водопілля Поточна інформація Гідрологія

 

ПРОГНОЗ

ХАРАКТЕРИСТИК ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ НА ВОДНИХ ОБ'ЄКТАХ БАСЕЙНУ ДНІПРА ТА СТРОКІВ ОЧИЩЕННЯ ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ ВІД ЛЬОДУ У 2010 році

Представлені нижче прогнози параметрів гідрологічного режиму водних об»єктів басейну Дніпра в період весняного водопілля 2010 року складені з урахуванням накопичених запасів води у сніговому покриві по басейнах річок станом на 28 лютого, фактичного стану підстильної поверхні, підвищеної поточної водності річок та для умов середньої багаторічної кількості опадів від дати складання прогнозу до кінця сніготанення і середніх багаторічних температурних показників періоду сніготанення.

Прогнози     складено   спеціалістами   відділу   гідрологічних  прогнозів   УкрГМЦ  4-5 березня 2010 р.

Після завершення сніготанення й оцінки його фактичних характеристик  будуть ще раз виконані розрахунки за гідрологічними прогностичними моделями та в залежності від отриманих результатів моделювання складено і розповсюджено уточнення прогнозів, які розміщуватимуться на website Українського гідрометцентру.

 

Огляд  гідрометеорологічних  умов формування, оцінка розмірів і  можливих наслідків весняного водопілля у 2010 році

 

Гідрометеорологічна ситуація у басейні Дніпра вище м. Києва упродовж осінньо-зимового періоду 2009-10 рр., на відміну від останніх років, була досить стабільною, характеризувалася зимовим режимом погоди, більшою за норму кількістю опадів, значним сніговим покривом, достатньою вологістю ґрунту та меншим за норму його промерзанням.  

Завдяки наявності снігового покриву промерзання ґрунту відбувалося поступово. Найбільших значень воно досягло до кінця другої декади лютого і загалом не перевищувало 20 - 40 см (тільки у басейні Сейму 45 - 60 см), що менше норми.

Максимальні за зиму запаси води у сніговому покриві сформувалися 25 лютого (у басейні Прип'яті 15-20 лютого) величиною (у міліметрах та відсотках середніх багаторічних максимумів):

·  у басейні  Верхнього Дніпра до замикального створу Річиця 97 (139%),

·  у басейні  Сожу до замикального створу Гомєль 106 (163%),

·  у басейні  Прип'яті до замикального створу Мозир 67(168%),

·  у басейні  Десни до замикального створу Чернігів  112 (175%);

·  загалом у басейні  Дніпра до замикального створу Київ 87 мм (158%).

На дату випуску прогнозів на річках відмічається льодостав, льодостав з ополонками з товщиною льоду 20-47 см. На правобережних притоках Прип'яті на початку березня відбулось послаблення льодових явищ: з'явились закраїни, ополонки, ділянки деяких приток очистились від льоду. На дніпровських водосховищах зберігається льодостав товщиною: на Київському водосховищі 35-50; Канівському 46-48; Кременчуцькому 31-40;  Дніпродзержинському 30-38 см; на Дніпровському -- суцільний льодостав спостерігається на окремих ділянках; на у верхньому б'єфі  Каховського -- льодохід.

Водність річок впродовж зими утримувалась більшою за середні багаторічні величини.  З середини третьої декади лютого розпочалося поступове зростання рівнів води водопілля на верхніх ділянках Прип'яті, її правобережних притоках та на Орелі і Самарі (притоки Середнього Дніпра). На решті річок басейну Дніпра утримується малозмінний режим рівнів з  тенденцією до їх зростання.

  Таким чином, гідрометеорологічна ситуація, що склалася на дату випуску прогнозів елементів весняного водопілля (вищі за середні з максимальних багаторічних снігозапаси, незначне промерзання добре зволоженого ґрунту, підвищена водність річок) та виконані розрахунки за прогностичними методиками і комплексами, дають підстави очікувати на формування весною 2010 р.вищого за норму весняного водопілляза усіма його елементами (рівнями, витратами, шарами стоку).

 

Основні висновки щодо прогнозованих параметрів водопілля та можливих негативних наслідків.

 

Виходячи з поточної гідрометситуації, прогнозу погоди на березень та за середніх умов сніготанення і нормального розвитку погоди весною, водопілля 2010 р. на річках басейну Дніпра вище м. Києва і на дніпровському каскаді водосховищ може характеризуватися наступними показниками і наслідками:

1.  Початок водопілля можливий у строки, близькі та дещо пізніші за середні багаторічні -- з кінця другої та упродовж третьої декади березня.

2.       За серединою прогнозованих інтервалів максимальні рівні очікуються: 

 на Верхньому Дніпрі на ділянці Неданчичі -- Дніпровське на 0,6-0,7 м,  на Прип'яті на ділянці Мозир-Чорнобиль на 0,8-0,9 м, у басейні Верхньої Десни та Сеймі на 0,2-0,4 м  вищими за середні багаторічні, на Десні та її притоках у  межах країни  - близькими та дещо вищими за середні (табл.1).

3.       Максимальні витрати водопілля у пониззі Прип'яті та Верхньому Дніпрі у межах України прогнозуються близькими до витрат 20-25%- вої забезпеченості (за серединою прогнозованого інтервалу)., Десни 47%-вої забезпеченості (табл..2).

4.       Проходження максимумів водопілля ймовірне у строки, близькі та пізніше за середні багаторічні (табл.3).

5.       Руйнування льодового покриву на дніпровських водосховищах очікується у строки близькі до середніх багаторічних -- у третій декаді березня -- на початку квітня, а їх очищення від льоду  --  на 1-5 днів раніше нормальних строків (табл.4).

6.       При проходженні максимумів водопілля очікується:

  • перевищення відміток заплави та її тривале затоплення на Верхньому Дніпрі (Чернігівська обл.) та в усіх прогнозованих створах Десни, Сейму та їх приток;
  • обтоплення водами Дніпра, Десни, Сейму (оточення водою), відрізання від основних шляхів сполучень, часткове затоплення (підтоплення) територій, присадибних ділянок, окремих садиб і об'єктів у населених пунктах, розташованих у заплаві річок:

- водами Дніпра і Сожу -- у Ріпкинському та Чернігівському р-нах Чернігівської обл.;

- водами Десни та Сейму -- у Чернігівському, Сосницькому, Менському, Борзнянському, Куликівському, Коропському, Бахмацькому районах Чернігівської області;  Путивльському, Кролевецькому, Конотопському районах Сумської області;

- водами Десни -- понижених ділянок садово-дачної забудови, об'єктів соціально-культурного призначення у Броварському районі Київської області.

- ці небезпечні процеси можуть розпочатися ще на початку квітня і відмічатися упродовж тривалого часу, до середини і навіть до кінця травня. По мірі росту рівнів води зона затоплення збільшуватиметься, найбільше затоплення можна очікувати у третій декаді квітня-першій декаді травня при проходженні максимумів водопілля.

7.       При проходженні водопілля у пониззі Прип'яті може відбутися підтоплення околиць  м. Чорнобиль, вихід води на прируслові території та значне затоплення заплави р.Уж.

8.       На відміну від останніх років, можна очікувати складні умови пропуску водопілля та льодоходу через дніпровський каскад та на Дніпрі біля Києва.

9.       Під час руйнування льоду та пропуску водопілля через дніпровський каскад можливі обтоплення (оточення водою), часткові затоплення (підтоплення) сільгоспугідь, територій і частин населених у верхів'ях Кременчуцького (Канівський,  Золотоніський райони Черкаської обл.), Дніпровського (Дніпропетровська обл.) водосховищ; на пригирлових ділянках річок, що впадають безпосередньо у водосховища (в разі підпору води); на Дніпрі нижче Каховської ГЕС (в разі значних скидів води).

10.   У період руйнування льодового покриву очікується інтенсивний льодохід, можливе формування льодових заторів із додатковими різкими підйомами рівнів води та додатковими небезпечними наслідками для територій та об'єктів. Зонами потенційного затороутворення є Десна, пониззя Прип'яті i Верхнього Дніпра, нижні б'єфи дніпровських ГЕС.

11.   Можна очікувати наступні негативні наслідки дії високих вод в межах м. Києва при пропуску водопілля через Київське і Канівське водосховища (без урахування регулювання стоку ГЕС):

-       підтоплення територій та об'єктів, що розташовані на заплаві вздовж Канівського водосховища на відмітках, нижчих за 94.0 - 94.5 м Балтійської системи (район Корчуватого, дачні масиви Осокорки - Вишеньки), у Бортничах, селах Вишеньки, Гнідин Бориспільського району Київської обл.;

-       затоплення ділянок та споруд, побудованих на заплавних територіях без урахування багаторічних даних про найвищі рівні Дніпра;

-       досягнення відміток часткового підтоплення в межах неодамбованих територій на Воскресенських та Русанівських Садах;

-       затоплення переливних дамб місцевого значення, які слугують шляхами сполучення через протоки, затоки, стариці в межах приватної та садово-дачної забудови на лівобережній заплаві Дніпра (в районі Південного мосту та південніше нього);

-       затоплення місцевих сільських доріг, що проходять через лівобережну заплаву (між селами Вишеньки і Гнідин, від дамби до с.Вишеньки і т.п.);

-       тривалий перелив води через переливні ділянки лівобережної дамби Бортничі-Вишеньки та ускладнення (до припинення) проїзду транспорту; тривале затоплення лівобережної заплави між дамбою та корінним схилом долини Дніпра.  

Можливі негативні наслідки у м. Києві та його приміській зоні оцінюються за  даними попередніх років з високим водопіллям (1979, 1986, 1994, 1999, 2004). Тому зауважимо наступне: перепланування природної орографії заплави Дніпра у міській та приміській зонах (такі, як намиви і виймання піску, замивання проток, стариць і інші штучні зміни.) спричинює звуження природної ширини основного русла і проток, зменшує спроможність русла для пропуску річкової води, а при проходженні високих рівнів води може стати причиною додаткових затоплень, порівняно з тими, які відмічалися при аналогічних рівнях у минулі роки з високим водопіллям.

Таблиця 1
Прогноз найвищих рівнів води весняного водопілля на річках басейну
Дніпра вище м. Києва (у сантиметрах над "0" поста) у 2010 р.

 

Річка

Гідрологічні пости

Інтервал очікуваних значень

Макси-мальний рівень  води у    2009 р.

Відмітка

«0»

поста

в м БС

Багаторічні характеристики

max

сер.

min

Дніпро

Неданчичі

670 -- 750

487

100,58

714

650

415

 

Дніпровське

490 -- 570

370

100,0

710

460

298

 

Київ **

720 - 800

546

87,0

1073

715

423

Прип'ять

БНС (зона ЧАЕС)

680 -- 760

482

100,0

886

625

399

 

Чорнобиль

490 -- 550

378

100,0

654

438

236

Десна

Н.Сіверський

540 -- 600

440

119,98

842

574

376

 

Розльоти

720 -- 780

530

115,50

1045

749

445

 

Макошине

700 -760

483

108,76

876

699

409

 

Чернігів

690 -- 750

483

102,44

985

710

395

 

Морівськ

470 -- 530

379

99,03

648

493

311

Десна

Літки

520 - 580

377

92,22

757

567

317

Сейм

Мутин

740 -- 800

612

119,57

855

739

575

Примітки:  

1.        ** - стік зарегульований, очікувана величина рівня подана без урахування  режиму  роботи  Київської  ГЕС та при рівні Канівського водосховища 91.5 м БС.

 

Таблиця 2

Прогноз максимальних витрат води (добового припливу)

за  період весняного водопілля  2010 р. (м3/с)

 

Водосховище

 (річка, ділянка, пост)

Інтервал

очікуваних

значень

Витрата (приплив)

води у

2009 р.

Багаторічні   характеристики

max

Забезпеченість,  %

min

25

50

75

Київське

4500-6500

2100

14970

7800

4750

2900

1170

Канівське (Десна - Літки)

1300-1800

 

560

8090

2800

1550

950

481

Дніпро біля Києва

5500-7500

2750

23100

9000

5850

3850

1330

Дніпро біля Неданчичів

2900-3600

1210

4150

3000

2000

1400

647

Прип'ять (ділянка Мозир-Чорнобиль)

2000-2600

870

5670

2220

1480

958

306

 

Таблиця 3

 

Консультація строків проходження найвищих рівнів та максимальних витрат весняного водопілля у 2010 р.

 

  13 -- 18.04   

--

р. Сейм біля Мутина;

  16 -- 22.04

 

у пониззі р. Прип'ять ;

  20 -- 25.04   

--

р. Десна на  ділянці  Новгород-Сіверський -- Макошине;

  20-28.04

--

р. Дніпро на ділянці Неданчичі - Дніпровське та максимум добового припливу води до Київського водосховища;

  25 -- 30.04

--

р. Десна  на ділянці Макошине -- Морівськ;

  30.04 -- 5.05

--

р. Десна на ділянці Морівськ -- Літки;

  20 -- 30.04

 

р.Дніпро біля м. Києва

 

     Таблиця 4 

 Очікувані строки очищення  від льоду  водосховищ 

дніпровського каскаду весною 2010 р.

 

             

Водосховище

Очікувані строки очищення

Строки очищення від льоду

у 2009 р.

Багаторічні характеристики

ранні

середні

пізні

Київське

01-10.04

26.03

21.02

10.04

26.04

Канівське

30.03-08.04

11.03

17.02

-

21.04

Кременчуцьке

29.03-07.04

10.03

02.03

04.04

29.04

Дніпродзержинське

23.03-02.04

09.03

23.02

29.03

19.04

Дніпровське

17-27.03

01.03

16.02

27.03

21.04

Каховське

15-25.03

стійких льодо-вих явищ не спостерігалось

20.02

27.03

22.03

 

 

 

 




ПРОГНОЗ

НАЙВИЩИХ РІВНІВ ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ
ТА  КОНСУЛЬТАЦІЯ СТРОКІВ РУЙНУВАННЯ ЛЬОДУ
НА РIЧКАХ ТА ВОДОСХОВИЩАХ УКРАЇНИ  У 2010  РОЦІ


Гідрометеорологічні  умови,  що склались  в басейнах річок України станом на 20 лютого, та очікувані характеристики
 весняного водопілля 2010 р.

Погодні умови зими 2009-2010 рр. у басейнах річок України кардинально відрізнялися від минулорічних: починаючи з другої декади грудня 2009 р. і майже до дати випуску даного прогнозу утримувався зимовий режим зі сталим снігонакопиченням; поступовим промерзанням достатньо зволоженого ґрунту;  наростанням товщини льодового покриву на всіх водних об’єктах. Водність більшості річок була близькою до норми (на Дніпрі, Десні, Прип’яті, річках Приазов’я та Донбасу – вищими за норму).

Зимовий період 2009-2010 рр. в Україні розпочався з другої декади грудня. Внаслідок інтенсивних тривалих снігопадів у цій декаді на всій території України, крім Криму, встановився суцільний сніговий покрив. Найбільші снігозапаси сформувалися на півдні, південному сході та сході країни (басейни річок Причорномор’я, Приазов’я, Дніпропетровщини, приток Сіверського Дінця у Донецькій та Луганській обл.).

За даними снігомірної зйомки 20 грудня, висота снігового покриву практично скрізь на 10-30 см перевищувала середні багаторічні показники на цю дату. А для півдня та південного сходу України такі снігозапаси в цей період є явищем рідкої повторюваності, що не дозволяло виконати порівняння з нормою.

В цей же період на річках відбулося льодоутворення (у строки пізніші за середні багаторічні), встановлення льодоставу та льодоставу з ополонками. Льодоутворення супроводжувалось формуванням численних зажорів льоду на річках із добовими коливаннями рівнів на 0,2-0,6 м. На дніпровських водосховищах льодові процеси розпочалися майже одночасно – з середини грудня (на Каховському – наприкінці другої декади).

Різке потепління з 24 грудня спричинило ущільнення та танення снігу, аж до повного його сходу у карпатському регіоні, на Правобережжі країни та Приазов’ї. На карпатських річках сформувалися невисокі паводки, на рівнинних – відмічалося малоінтенсивне короткочасне підвищення рівнів води.

Похолодання з 29 грудня з випадінням опадів у вигляді снігу сприяло відновленню та збільшенню снігозапасів. За даними снігомірної зйомки 31 грудня суцільний сніговий покрив висотою 5-20 см (у Карпатах до 40-50 см) зберігався на всій території країни, крім її південної частини. Запаси води у сніговому покриві на більшій частині території країни перевищували норму на 31 грудня.

Утримання упродовж січня – першої половини лютого стабільного зимового режиму погоди зі снігопадами сприяло подальшому збільшенню снігозапасів, товщини льодового покриву і збереженню режиму малозмінної зимової межені.
Водність більшості річок країни у лютому в 1,1-1,7 рази перевищує норму. Близькими та нижчими за норму витрати води відмічаються на притоках Середнього Дніпра, річках басейну Сіверського Дінця та Приазов'я, де середня водність відповідає 50-100 % норми.

Поточні рівні води у створах більшості гідрологічних постів на притоках Прип’яті, Західного Бугу, Верхнього Дніпра на Чернігівщині близькі та перевищують відмітки заплави.

Станом на 20 лютого на річках та водосховищах зберігається (крім річок Криму, Дунаю) льодовий покрив з товщиною льоду від 20 до 55 см. Руйнування суцільного льодового покриву відбулося з 19 - 20 лютого на річках Закарпаття і басейну Дністра, з 16-17 лютого на річках півдня та південного сходу країни.
Сніговий покрив стримував промерзання ґрунту. Найбільших величин воно досягло на кінець січня і досягало глибини 20-45 см, що менше середніх багаторічних значень.
Вологість метрового шару ґрунту на кінець осені 2009 р. була в межах середніх багаторічних величин. За даними інструментальних вимірів на кінець першої декади лютого запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту суттєво збільшилися - на 20-90 мм, на півдні України - на 50-140 мм. Ґрунт під снігом характеризується слабкою та помірною цементацією.

Починаючи з 16 лютого, внаслідок виходу на територію України циклонів, відмічалося підвищення температури повітря, опади (у карпатському регіоні та на півдні країни у вигляді дощу), повільне сніготанення. На річках відбувається ослаблення льодового покриву, танення снігу на його поверхні.

На більшості рівнинних річок на дату складання та випуску даного прогнозу переважав незначний ріст рівнів води до 25 см за добу, а на річках Карпат, Приазов’я, Сіверському Дінці, його притоках сформувалися невисокі тало-дощові паводки з виходом води на окремі ділянки річкових заплав. Загальна амплітуда  підйомів  рівнів води становила на більшості річок  Закарпаття 0,1-0,8 м,  Тисі на ділянці  Тячів-Вилок, пониззі Боржави та Старої - 2,1-4,1 м, Дністрі та його притоках - до 0,8 м, у нижніх течіях Тиси та Латориці – 3,6-5,5 м; річках Приазов'я та притоках Сіверського Дінця - до 1, 0 м, на окремих річках Приазов'я - 1,2-2,0 м.

За даними снігозйомки 20 лютого зберігався суцільний сніговий покрив висотою переважно 10-40 см, на північному сході (басейни Десни, Сули) – до 60 см, на півдні країни та рівнині Закарпаття – менше 10 см, а на півдні Одеської області, у Криму та Приазов'ї (Запорізька обл.) сніг станув.

Сформовані  на цю дату снігозапаси, величини яких враховані при складанні прогнозів максимальних рівнів, були вищими за норму і в середньому по басейнах річок становили (у мм та відсотках норми на цю дату):
  • Дніпра до Києва 85 (193), в тому числі Дніпра до Річиці 87 (143), Сожу до Гомеля 96 (181), Прип'яті до Мозиря 65 (181), Десни до Чернігова 112 (233);
  • приток Середнього Дніпра: Сула, Псел, Ворскла 82-113 (220-260), Рось 75 (235), Орель 49 (196), Самара 24 (126);
  • річок Київської області: Уж, Тетерів, Ірпінь 64-70 (170-200),
  • правих приток Прип'яті 52-60 (150-260);
  • Південного Бугу 62-68 (210-240), Синюхи 81 (279), Інгулу 71 (355);
  • Сіверського Дінця, Осколу 54-70 (150-185);
  • Дністра до Заліщиків 47 (168), Прута до Чернівців 55 (178);
Лише у басейнах річок Закарпаття, річок Приазов’я та Донбасу на дату складання прогнозу снігозапаси були нижче норми.

Зважаючи на поточну льодову ситуацію, можна передбачити ускладнення гідрологічної обстановки під час скресання річок, льодоходу руйнування льоду на водосховищах. Особливо якщо руйнація льодового покриву відбуватиметься при інтенсивному наростанні тепла. Додатковим фактором негативних наслідків може бути інтенсивний льодохід, утворення  та посилення уже наявних з осені заторів льоду у місцях природних та штучних звужень русел, в районах мостових переходів, у верхів'ях Дністровського та дніпровського водосховищ. 

Гідрометеорологічна обстановка, що склалася на території річкових водозборів України упродовж зимового періоду 2009-2010 рр. та виконані за гідропрогностичними моделями розрахунки показують, що за висотою максимальні рівні води весняного водопілля 2010 р. на річках України будуть вищими за минулорічні значення та передбачаються за нормальному розвитку гідрометумов у березні-квітні (Карта 1):
  вищими за норму
-    на 0,2-0,9 м на Латориці біля Чопа, Західному Бугу біля Литовижа та його притоках, у верхів’ї Прип'яті, її притоках (крім Горині), притоках Середньому Дніпрі (в межах Сумської та Полтавської обл.), у верхів’ї Південного Бугу та на більшості його приток, Інгулі, Сіверському Дінці та його лівих притоках, ділянці Дніпра Неданчичі – Дніпровське та біля Києва.
-    на 0,8-1,6 м на Південному бузі нижче Первомайська та на річках басейну Синюхи;
 -  на 0,6-2,5 м  на притоках Середнього Дніпра на Дніпропетровщині;
 близькими та вищими за норму   на Десні та її притоках, Західному Бузі вище Литовижа, Вишні біля Твіржи (басейн Сяну), Горині, малих річках Київської області.
нижчими за норму:
- на 0,7-1,9 м на річках басейнів Дністра, Прута, Сірета;
- на 0,2-0,7  на річках Приазов’я та на правих притоках Сіверського Дінця, Росі.  

Загальна амплітуда підвищення рівнів води над поточними відмітками може становити: на ділянці Дніпра Неданчичі-Дніпровське, річках Київської області 1,8-2,8 м, Десні та її притоках, притоках Середнього Дніпра 2,6-4,4 м, річках басейну Західного Бугу, у верхів’ї Прип'яті, Тур’ї, Стоході  0,5-1,8 м, на решті приток Прип'яті 0,9-2,6 м, на річках Сіверського Дінця 2,0-4,5 м, річках Донбасу та Приазов’я 0,8-2,5 м, на нижніх ділянках Південного Бугу та Синюхи 3,2-4,7 м, на решті ділянок Південного Бугу та його приток 1-3,3 м.

На річках Карпатського регіону можна очікувати підйоми: на притоках Тиси, річках басейну Прута на 0,5-2,0 м (біля Чернівців 3,6 м), річках басейну Дністра 1,2-2,5 м (на Дністрі біля Заліщиків 3,1 м), на Тисі, Боржаві, Латориці 2,0-4,5 м.
       
Вирішальним фактором висоти водопілля у поточному році, зважаючи на  значні запаси снігу та неглибоке промерзання ґрунту, є інтенсивність наростання тепла та кількість рідких опадів в період сніготанення. 
За умови випадіння значних рідких опадів та інтенсивного підвищення температури повітря в період сніготанення існує ймовірність  розвитку  вищої та значно вищої за норму повені. 

Негативні наслідки, які можливі під час весняного водопілля 2010 р. та які вимагатимуть вжиття відповідних управлінських рішень та запобіжних заходів:

1. Водопілля практично на всіх річках рівнинної території України супроводжуватиметься виходом води на заплаву та її затопленням, найбільш тривалим – на притоках Прип'яті, Десні, Верхньому Дніпрі на Чернігівщині (Карта 1).
2.    На карпатських річках вихід води на заплаву при нормальному розвитку водопілля можна очікувати місцями. Але оскільки ці річки знаходяться в зоні високого ступеня паводкової небезпеки, тут гідрометеорологічна ситуація може різко змінюватися в короткий проміжок часу і може значно ускладнюватися при різкому потеплінні та випадінні сильних дощів на сніговий покрив у період танення. Це може бути враховано тільки у короткостроковому порядку. При інтенсивному розвитку водопілля не виключений негативний вплив високих вод на стан дамб, підтоплення окремих населених пунктів, господарських об’єктів в басейні Дністра, Тиси, Боржави.
3.    Ймовірність затоплення заплав зменшується на одамбованих та зарегульованих ділянках річок, проте ймовірні високі рівні можуть негативно впливати на стан гідротехнічних споруд, а різкі чи аварійні скиди води зі ставків і водосховищ можуть посилити негативні наслідки. Активна забудова заплав, особливо в районах крупних населених пунктів, її звуження через намиви піску та інші роботи зменшує можливість вільного проходу повеневих вод, може збільшити амплітуди підйомів рівнів води.
4.     Загрозу для прирічкових населених пунктів, об’єктів і споруд можуть становити процеси руйнування льодового покриву, утворення та руйнування заторів льоду, що може викликати додаткові різкі підйоми рівнів води, особливо в разі інтенсивного розвитку весняного водопілля. Такі ситуації можуть виникнути на будь-якій річці і у верхів’ях водосховищ.
5.    Складні умови проходження повені з досягненням та перевищенням небезпечних відміток підтоплення річковими водами прирічкових населених пунктів та господарських об’єктів очікуються на річках басейнів (Карта 2):
-    Прип’яті у Волинській області (населені пункти та господарські об’єкти  у Ратнівському, Любешівському районах), Рівненській області (Сарненський, Зарічненський райони), Житомирській області (Емільченський район);
-    річках Середнього Дніпра у Сумській області (Роменський, Недригайлівський райони), Полтавській області (Кременчуцький, Гадячський райони), Дніпропетровській області (Царичанський, Павлоградський райони), Чернігівській області (Прилуцький район);
-    Західного Бугу  у Львівській області (Сокальський район);
-    Сіверського Дінця у Харківській області (Вовчанський, Чугуївський, Балакліївський райони),  Луганській області (Слов’яносербський район); 
-    річках Приазов’я у Донецькій області (м.Маріуполь);
-     Південного Бугу у Миколаївській області (Вознесенський, Первомайський райони), Вінницькій (Жмеринський район),  Черкаській області (Лисянський район, Катеринопільський райони);
-    Інгулі (м. Кіровоград);
-    на українській ділянці Дунаю (Одеська обл.).
6.    Очікується обтоплення водами Дніпра, Десни, Сейму (оточення водою), відрізання від основних шляхів сполучень та часткове підтоплення територій, присадибних ділянок і об’єктів населених пунктів, розташованих у заплаві річок у Чернігівській (Чернігівський, Ріпкинський, Сосницький, Бахмачський, Коропський райони), у Сумській області  (Путивльський, Конотопський райони), у Київській області (Броварський район).
7.    Можливі підтоплення річковими водами понижених прилеглих до річок територій в  межах наступних крупних населених пунктів: Луцьк, Любешів, Червоноград, Буськ, Чорнобиль, Чернігів, Ромни, Кіровоград, Ізюм, Лисичанськ, Куп’янськ, Кіровськ, Первомайськ (Луганська обл.),  Кобеляки, Чортків, Бучач, Ізмаїл. 
8.    Під час руйнування льоду та пропуску водопілля через дніпровський каскад можливі підтоплення у верхів'ях Кременчуцького (Черкаська обл.), Дніпровського (Дніпропетровська обл.) водосховища та на пригирлових ділянках річок, що впадають безпосередньо у водосховища (в разі підпору води), Дніпрі нижче Каховської ГЕС (в разі значних холостих скидів води).
9.    Можливі різкі й короткочасні підйоми рівнів води на малих річках та струмках, інтенсивний яружно-балковий стік, особливо в разі інтенсивного сніготанення. Це може призвести до підтоплень місцевого та локального характеру. Негативна дія талих вод може бути підсилена внаслідок захаращеності русел та забудови заплав і схилів тощо. 
10.    Додаткові підтоплення в межах населених пунктів можуть виникнути внаслідок танення місцевих снігозапасів, накопичення тало-дощових вод у пониженнях рельєфу, відсутності чи несправності систем водовідведення та дренажу тощо. 
11.    У межах м. Києва при пропуску водопілля через Київське і Канівське водосховища (без урахування можливого регулювання стоку ГЕС) можна очікувати:
  • підтоплення територій та об’єктів на заплаві південніше м. Києва, вздовж Канівського водосховища (дачні масиви Осокорки - Вишеньки), у Бортничах, селах Вишеньки, Гнідин, в районі Корчуватого;
  • досягнення відміток підтоплення в межах неодамбованих територій на Воскресенських та Русанівських Садах, заплави південніше міста вздовж основного русла, проток, заток і стариць;
  • затоплення ділянок та споруд на них, побудованих без належного попереднього підняття відміток поверхні;
  • тривалий перелив води через переливні ділянки лівобережної дамби Бортничі-Вишеньки та ускладнення (до припинення) вільного проїзду транспорту. 

В разі різких змін гідрометеорологічної ситуації та по мірі розвитку весняного водопілля наведені у випуску прогнози будуть уточнюватися в короткостроковому порядку, про хід водопілля УкрГМЦ інформуватиме попередженнями та оперативними інформаціями.   

Додатки:
1.    Таблиця 1: Очікувані  найвищі  рівні  води   весняного  водопілля   у   2010 р.
2.    Таблиця 2: Консультації очікуваних найвищих рівнів води на річках Карпат за різних сценаріїв розвитку  погодних умов весною 2010 р. 
3.    Таблиця 3: Консультація очікуваних строків скресання річок весною 2010 р.
4.    Таблиця 4: Консультація очікуваних строків руйнування криги на водосховищах весною 2010 р.
5.    Карта 1: Очікувані максимальні рівні весняного водопілля на річках України у створах гідрологічних постів у порівнянні до середніх багаторічних рівнів водопілля
6.    Карта 2: Можливі негативні наслідки  у створах гідрологічних постів при проходженні максимальних рівнів   весняного водопілля 2010 року.



ОЧІКУВАНІ НАЙВИЩІ РІВНІ ВОДИ ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ У 2010 р.                   
           
Таблиця 1
   Річка  Пункт Інтервал очікуваних значень,см Рівень води у 2009 р.,см Відмітка"0" поста Багаторічні характеристики   рівнів, см 
№ п/п
      в м БС вищий середній нижчий
  
Басейн р.Дніпро    
1 Дніпро Неданчичі* 670-750 487 100,58 714 650 415
2   Дніпровське* 510-590 370 100,00 710 460 298
3   Київ** 720-800 546 87,00 1073 715 423
4 Прип'ять Річиця 335-365 337 148,9 373 324 251
5   Люб'язь* 325-355 341 138,3 383 308 169
6   Чорнобиль* 490-570 378 100,0 654 438 236
7 Тур'я Ковель 270-330 264 165,52 389 282 207
8 Стохід Любешів 270-310 259 141,82 303 245 183
9 Стир Щурівці 230-270 235 190,8 274 216 109
10   Луцьк 540-600 472 172,87 715 536 291
11   Млинок 360-400 343 146,93 435 331 254
12 Горинь Ямпіль 480-520 360 238,45 656 480 393
13   Оженін 180-240 112 185,07 321 291 74
14   Деражне* 380-440 330 162,0 485 373 250
15   Дубровиця* 420-480 390 137,84 598 465 270
16 Случ Громада* 280-360 129 224,36 516 338 89
17   Нов.-Волинський 360-440 189 186,6 726 396 160
18   Сарни 460-540 370 144,19 620 465 291
19 Уборть Рудня Іванківська 280-340 244 186,39 365 263 92
20   Перга 370-430 211 155,4 530 369 195
21 Уж Коростень* 300-350 205 157,53 582 340 172
22 Тетерів Житомир* 250-300 114 165,18 668 331 86
23 Ірша Українка* 260-300 142 129,42 396 304 89
24 Ірпінь Мостище* 440-480 271 103,38 593 477 278
25 Десна Чернігів* 690-750 483 102,44 985 710 436
26   Літки* 520-580 377 92,22 757 567 317
27 Сейм Мутин* 740-800 612 119,57 855 739 575
28 Рось Фесюри* 350-450 181 156,48 732 420 161
29   Корсунь-Шевченківський* 450-550 225 85,57 780 533 225
30 Сула Ромни 380-420 268 111,19 500 380 249
31   Лубни 500-560 397 83,42 675 507 330
32 Удай Прилуки 280-300 256 112,95 370 263 201
33 Псел Суми 420-500 202 121,48 687 404 192
34   Гадяч 600-660 426 95,49 760 616 363
35   Запсілля 600-680 304 62,63 739 542 240
36 Хорол Миргород 420-460 335 90,97 527 415 289
37 Ворскла Полтава 800-880 694 73,73 943 840 627
38   Кобеляки 450-550 226 63,02 700 444 168
39 Оріль Царичанка 660-720 321 57,09 819 556 272
40 Самара Павлоград 320-360 200 59,8 485 278 64
41   Кочеріжки 650-750 327 52,46 1068 593 248
42 Вовча Васильківка 550-650 102 65,41 823 354 63
Басейн р.Сіверський Донець
43 Сів. Донець Огірцеве 490-570 355 96,78 658 482 294
44   Чугуїв 440-520 202 84,06 661 436 169
45   Зміїв 460-540 277 79,08 646 455 266
46   Ізюм 490-590 208 60,44 766 496 182
47   Лисичанськ 620-720 313 42,7 946 642 270
48
Кружилівка 550-710 277 24,54 1001 623 226
49   Кам'янськ 400-500 196 20,63 1228 480 196
50   Біла Калитва 350-450 80 14,06 931 398 95
51 Вовча Вовчанськ 310-370 166 101,05 374 315 204
52 Уди Пересічна 310-350 230 103,79 321 290 253
53   Безлюдівка 350-410 261 90,91 483 348 275
54 Лопань Козача Лопань 270-330 241 129,3 357 280 230
55 Харків Циркуни 290-350 196 106,11 380 295 200
56 Оскіл Старий Оскіл* 210-310 135 121,98 400 244 132
57 Оскіл Нинівка* 350-450 150 98,38 595 361 97
58   Роздолля* 420-500 305 79,89 677 447 262
59   Куп'янськ* 800-900 702 66,04 1023 815 689
60 Валуй Валуйки* 530-630 351 80,13 675 556 370
61 Жеребець Торське 220-260 45 61,27 363 234 33
62 Красна Червонопопівка 590-670 351 51,13 710 527 293
63 Айдар Білолуцьк 480-580 230 61,85 610 454 213
64   Новоселівка 520-620 241 48,22 702 507 223
65 Кривий Торець Олексієво-Дружківка 230-290 - 69,06 467 217 145
66 Сухий  Торець Черкаське 200-280 134 69,79 331 179 89
67 Бахмут Сіверськ* 420-520 274 53,44 739 441 269
68 Лугань Калинове* 400-500 253 92,84 545 392 203
69   Зимогір'я* 310-390 175 52,82 595 292 145
70   Луганськ* 780-880 605 32,07 1042 764 539
71 Ольхова Луганськ* 850-950 740 32,3 1288 873 649
72 Молочна Терпіння 190-270 - 8,7 478 196 102
73 Лозоватка Новоолексіївка* 210-270 136 18,02 448 218 129
74 Берда Захарівка 350-430 291 42,86 608 360 245
75   Осипенко* 290-370 187 5,1 596 278 36
76 Кальміус Роздольне* 100-160 73 59,86 319 103 50
77   Сартана* 400-500 378 0,59 627 422 331
78 Кальчик Маріуполь* 260-340 217 1,51 488 275 203
79 Міус Дмитрівка* 700-780 402 38,11 942 708 391
80 Кринка Благодатне* 290-370 128 49,45 592 287 114
Басейн р.Південний Буг
81 Південний Буг Пирогівці 340-360 292 268,79 435 331 211
82   Лелітка 320-340 272 243,87 452 311 170
83   Селище 520-550 374 224,93 454 325 280
84   Тростянчик 700-720 417 135,32 1032 669 396
85   Підгір'я 530-570 300 70,01 949 497 276
86   Первомайськ 620-640 383 54,93 820 522 368
87   Олександрівка 900-950 508 -3,02 1398 814 431
88   Прибужани 850-900 548 -4,84 1175 757 511
89 Синюха Синюхин Брід 550-590 165 59,67 1250 414 125
90 Згар Літин 310-330 274 259,44 358 300 186
91 Іква Стара Синява 200-220 156 262,53 327 198 102
92 Ров Демидівка 300-320 154 228,32 572 291 65
93 Савранка Осички 420-440 342 90,02 547 394 281
94 Кодима Катеринка 220-240 173 68,08 328 196 44
95 Гнилий Тікич Лисянка 560-610 375 137,33 804 428 314
96 Велика Вись Ямпіль 600-650 352 104,72 832 542 262
97 Ятрань Покотилове 340-360 120 90,55 717 228 99
98 Чорний Ташлик Тарасівка 460-480 149 85,58 720 355 77
99 Інгул Кіровоград 460-490 353 99,46 635 391 253
100   Седнівка 320-340 95 54,71 709 294 53
101   Новогорожене 350-400 129 8,18 610 319 95
 Басейн р.Західний Буг    
102 Західний Буг Сасів* 220-250 229 259,04 284 233 176
103   Кам'янка-Бузька 230-280 260 201,79 348 242 139
104   Литовеж 380-430 429 184,62 457 319 186
105 Полтва Буськ 320-370 336 208,34 465 296 168
106 Рата Волиця 220-270 228 198,23 333 234 77
107 Рата Межиріччя 380-430 388 187,64 534 394 218
108 Свиня Жовква* 260-310 266 223,11 380 273 201
109 Солокія Червоноград 420-470 424 186,32 486 400 276
110 Луга Вол.-Волинський 240-290 213 182,05 317 - -
 

Басейн р.Сян



 
111 Вишня Твіржа 300-350 475 200,64 523 - -

   Примітка:            
    * - консультація            
    ** - стік зарегульований. Прогноз подано для умов природного стоку.            
     м БС- метри в Балтійській системі висот



КОНСУЛЬТАЦІЯ ОЧІКУВАНИХ  НАЙВИЩИХ РІВНІВ ВОДИ НА РІЧКАХ КАРПАТ                   
ЗА РІЗНИХ СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ ПОГОДНИХ УМОВ ВЕСНОЮ 2010 р.   
таблиця 2
 
 №  Річка   Пункт  Найвищий рівень води у 2009 р.,см Найвищий рівень за період спосте-режень,см Відмітка"0" постав м БС Інтервал очікуваних значень за різногохарактеру весняних процесів,см
п/п повільний  звичайний інтенсивний
Річки Закарпаття  
1 Тиса Рахів* 308 575 429,73 210-230 250-270 320-350
2   Великий Бичків 316 632 294,78 210-230 250-270 320-350
3   Тячів 293 745 208,97 190-220 250-280 340-380
4   Хуст 285 528 162,91 210-230 240-260 290-310
5   Вилок 201 696 115,15 10 - 50 80-140 200-270
6 Тересва Усть-Чорна 182 382 523,86 80-100 100-110 150-170
7   Нересниця 132 349 298,38 -70 - -50 -30 - -10 10 - 40
8 Теребля Колочава 174 398 531,17 100-110 120-130 180-200
9 Ріка Міжгір"я 164 478 434,22 150-170 180-200 200-230
10 Ріка Хуст 327 685 156,41 300-310 340-360 370-390
11 Боржава Довге 182 547 168,35 200-220 250-270 270-310
12   Шаланки 433 890 114,32 550-570 580-600 600-610
13 Латориця Свалява 85 416 190 80-100 140-160 190-210
14   Мукачеве 263 687 115,6 260-280 300-320 340-360
15   Чоп 502 750 96,58 600-620 630-640 650-660
16 Уж Великий Березний 282 527 196,26 290-310 320-340 340-360
17   Зарічеве 188 446 154,56 210-220 230-290 290-310
18   Ужгород -66 350 112,38 0-20 50-90 80-110
19 Тур'я Сімер 39 332 151,23 100-110 130-150 150-170
Басейни  Прута  та Сирета  
20 Прут Татарів* 208 619 636,57 180-190 190-210 240-260
21   Яремча* 250 760 499,89 190-200 210-230 270-290
22   Коломия* 283 734 274,74 320-330 340-360 360-390
23   Чернівці* 230 1038 155,89 310-350 380-420 430-460
24 Чорнява Любків ці* 308 569 220,93 330-350 360-370 370-380
25 Черемош Устеріки* 173 456 474,09 110-130 140-150 170-200
26   Кути* 419 755 326,16 430-450 460-480 490-510
27 Ч.Черемош Верховина* 348 720 590,48 320-340 340-350 360-380
28 Б.Черемош Яблуниця* 122 520 592,11 220-230 230-240 250-270
29 Сірет Сторожинець* 368 836 345,28 330-350 350-370 360-380
Басейн  Дністра  
30 Дністер Самбір 320 740 284,17 300-350 320-370 350-400
31   Роздол 351 741 243,18 300-350 330-380 360-410
32   Журавне 575 1024 231,52 500-550 530-580 550-600
33   Галич 335 990 211,26 310-360 340-390 360-410
34   Нижнів 477 1032 190,36 450-500 480-530 510-560
35   Заліщики* 532 1264 140,69 500-560 530-580 550-600
36 Стрв'яж Луки 582 737 263,31 500-550 520-570 550-600
37 Верещица Комарно 155 288 257,38 140-190 160-210 200-250
38 Стрий Завадівка* 295 500 550,76 180-230 210-260 230-280
39   В. Синьовидне 244 643 369,62 220-300 250-300 280-330
40   Стрий 394 888 291,3 330-380 360-410 380-430
41 Бистриця-Солотвинська Івано - Франківськ  253 910 237,15 220-270 240-290 260-310
42 Гнила Липа Більшовці 281 439 215,45 250-300 260-310 290-340
43 Бистриця Надвірнянська Черніїв* 392 615 272,6 350-400 370-420 390-440
44 Опір Сколе 297 737 443,19 250-300 280-330 300-350
45 Свіча Зарічне 198 548 278,5 150-200 180-230 200-250
46 Лімниця Перевозець 374 691 236,03 330-380 350-400 380-430
47 Луква Боднарів* 112 472 282,02 130-180 150-200 170-220
48 Золота  Липа Бережани 245 591 261,68 250-300 270-320 320-370
49   Задарів 249 547 209,11 220-270 250-300 300-350
50 Коропец Коропець 181 296 201,31 210-260 220-270 250-300
51 Стрипа Бучач 174 343 266,62 190-240 210-260 240-290
52 Серет  Чортків 438 724 208,85 500-550 520-570 570-620
53 Калюс Нова Ущиця 212 390 164,26 220-270 240-290 270-320




КОНСУЛЬТАЦІЯ ОЧІКУВАНИХ СТРОКІВ СКРЕСАННЯ РІЧОК ВЕСНОЮ 2010 р.
 


Таблиця 3
 
 Річка   Ділянка  Очікувані строки скресання Багаторічні дані
рання середня пізня
Дніпро Лоїв-Дніпровське 23.03-02.04 20.01 20-25.03 22.04
Тур'я   13-23.03 12.01 15-17.03 07.04
Стир нижче Луцька 14-24.03 23.01 15-20.03 13.04
Горинь нижче Дубровиці 15-25.03 21.01 17-20.03 15.04
Случ,Уборть   14-24.03 14.01 17-21.03 15.04
Уж, Тетерів   17-27.03 14.01 17-21.03 15.04
Ірпень   10-20.03 11.01 10-12.03 03.04
Десна вище Нов.Сіверського 27.03-06.04 09.02 28.03-3.04 24.04
  Нов.Сіверський-Морівськ 25.03-04.04 31.01 25-31.03 21.04
  Морівськ-гирло 23.03-02.04 31.01 24-31.03 18.04
Болва, Судость   26.03-05.04 25.01 26-30.03 19.04
Сейм вище Рильська 22.03-01.04 02.02 23-28.03 18.04
Сейм  нижче Рильська 20-30.03 13.02 25-30.03 20.04
Тускар, Снов   22.03-01.04 27.01 23-31.03 21.04
Сула,Псел,Ворскла верхні ділянки 19-29.03 19.01 20-28.03 20.04
  нижні ділянки  17-27.03 06.03 18-25.03 17.04



КОНСУЛЬТАЦІЯ ОЧІКУВАНИХ СТРОКІВ РУЙНУВАННЯ КРИГИ НА  ВОДОСХОВИЩАХ ВЕСНОЮ 2010 р.

Таблиця 4
 
 Водосховище Очікувані строки Багаторічні датируйнування криги
  руйнування рання середня пізня
Київське 25.03-04.04 06.03 28.03 15.04
Канівське 23.03-02.04 - - -
Кременчуцьке  22.03-01.04 22.02 25.03 27.04
Дніпродзержинське 15-25.03 02.02 18.03 08.04
Дніпровське 12-22.03 07.02 15.03 14.04
Каховське 10-20.03 09.02 09.03 06.04
Печеніжське 15-25.03 10.02 16.03 09.04
Краснооскільське 17-27.03 03.02 15.03 05.04





copyright © 2008